- нарочитий
- -а, -е.1) Те саме, що навмисний.2) іст. Спеціально обраний із знатних, іменитих.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нарочитий
Смотреть что такое "нарочитий" в других словарях:
нарочитий — прикметник … Орфографічний словник української мови
нарочитий — особен; славен … Църковнославянски речник
нарочитість — тості, ж. Абстр. ім. до нарочитий 1) … Український тлумачний словник
нарочито — Присл. до нарочитий 1) … Український тлумачний словник
експрес — тут в розумінні нарочитий, посланець, посильний [II] … Толковый украинский словарь
